Опис досвіду

Література – предмет, який якнайкраще дає змогу дбати про розвиток інтелектуально-творчого потенціалу учнів. Свою мету як вчителя літератури я бачу в тому, щоб навчити учнів критично мислити, розвивати творчу уяву і фантазію, формувати в учнів навички і вміння самостійної продуктивної праці. А досягти мети мені допомагають власні педагогічні знахідки, досвід роботи інших вчителів.

      Проблема над якою працюю:"Розвиток творчих здібностей як засіб сприяння індивідуальному самовиявленню учнів". Реалізувати свою проблему мені допомагають нестардатні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід.

  Урок світової літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

- систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

- урахування вікових особливостей учнів;

залучення до роботи на уроці всіх учнів;

- відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

- використання різних засобів, підходів до учня;

- проблемний підхід до вивчення творів.

Традиційно урок літератури будується на основі діалогу та полілогу (письменник — читач, учитель — учень, учень — учень). Тому після прочитання твору проводжу бесіди, які виявляють рівень сприйняття учнями змісту твору, допомагають зрозуміти характер героїв, їхній емоційний стан, витоки вчинків, а також дають змогу висловити власну позицію щодо прочитаного. Так, на уроці , при вивченні твору М. Гоголя "Тарас Бульба" проводжу бесіду:

  - Що стало причиною того, що Андрій перейшов у стан ворогів?

  - Як ви думаєте , чи вагався Андрій, перш ніж піти з татаркою?

   -Як ви думаєте, чи випадково автор увів Андрія у католицький храм ?

  -Кого більше хвилювало питання зради: Андрія чи панночку?

 -Як ви думаєте, коли розходяться шляхи Остапа та Анрія ?

Головне — «підштовхнути» дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей і прийняття рішень. Лише за таких умов школярі будуть творцями уроку, а значить — і власного життя. Залученню школярів до процесу активного пізнання сприяють проблемні питання, які змушують розмірковувати не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями, формують високодуховну особистість . Намагаюся на уроках зарубіжної літератури насамперед навчити дітей мислити, висловлювати власні думки та відстоювати їх, сприймати та оцінювати світ за законами Добра, Справедливості, Любові. Цьому сприяє глибоке усвідомлення порушених у творі проблем з обов’язковою проекцією на власні, художній твір стає поштовхом для самовдосконалення, роздумів над власною поведінкою і світом, що оточує.

Сучасний урок літератури не уявляю без новітніх технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В. О. Сухомлинського, Є. Ільїна. Вже зовсім звичними на моїх уроках стали прийоми інтерактивного навчання. У своїй практиці впроваджую роботу в групах та парах:

знайти засоби виразності при описі нічного степу у творі М. Гоголя "Тарас Бульба", скласти поради для людини , яка потрапила на безлюдний острів при вивченні роману Д. Дефо "Робінзон Крузо".  Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання. Такими видами робіт вчу дітей співпраці в команді, допомагаю усвідомити власний внесок у спільну справу. Участь кожної дитини в роботі групи учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації.

Щоб заохотити до активності і почути думку кожного учня, впроваджую прийоми «Мікрофон», «Продовж речення», «Мозковий штурм».

Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення: гронування ; діаграма Вена ; асоціації . Такі прийоми сприяють розумінню специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвиткові здібностей до написання письмових робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем. Розвиток творчих здібностей школярів – одна з найактуальніших проблем сьогодення. Тому саме й зосередила всю свою роботу над вирішенням цього питання. Це закономірно, тому що, розвиваючи  нахили й задатки дітей,  ми виховуємо їх здатними до критичного аналізу й об'єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих пошуків і надбань, до оригінального розв'язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально розвинену й духовно багату  особистість.  Головне моє завдання  - розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови діяльності учнів. У шкільній практиці надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую на практиці принципи індивідуалізації та диференціації навчання.

 Особливо розвивають творче    мислення    учнів різноманітні   види   самостійної   роботи літературознавчого характеру, відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів,  складання конспектів, планів, тез тощо.

Застосовую прийом «Інформаційний пакет» (добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей про письменника, твір, героїв). Проводжу уроки у формі змагань та ігор, усні журнали («Чарівний світ античності»), уроки-вікторини («Чи знаєш ти твори Гомера?»), уроки-заочні екскурси («У музеї О.С.Пушкіна»), урок-подорож («Подорожуємо із В.Скоттом»), уроки-інтерв'ю, уроки-презентації («Література доби Відродження»), уроки-дослідження, рольові ігри; практикую інтегровані уроки.

 Використовую різні види конкурсів, вікторин, літературне лото, аукціон знань, «мікрофон», «істинне - хибне», «літературна плутанина», складання текстів, кросворди, ребуси тощо .  

 Елементи дискусії на уроці з використанням методу «Прес» дають можливість учням висловити точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальнювати, робити власні висновки, співвідносити художній твір із життям.

 Групові завдання, що отримують учні до уроку, спонукають їх до пошукової діяльності,   використанню   додаткової літератури,   довідників.    Особливо   це важливо при вивченні оглядових тем, де вивчається великий за обсягом літературознавчий,   історико-культурологічний матеріал.  Перед вивченням теми «Античність - колиска європейської культури» учні отримали завдання не тільки розповісти про давньогрецьку та давньоримську літературу, але й охарактеризувати мистецтво цих країн. Залучення до уроків літератури творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюстрації, виражати свої почуття щодо літературних творів засобами малюнка, живопису.

 У навчально-виховній діяльності застосовую такі інтерактивні технології: «Мозковий штурм» або «мозкова атака», робота у великій групі (тобто з усім класом), «Коло ідей», робота у малих групах, «Мікрофон», «Навчаючи - вчуся», «Метод дискусії», «Акваріум» тощо. При застосуванні названих технологій виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

Одним із ефективних засобів залучення учнів до читання є гра. Навчання у грі покликане реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: вивільнення емоцій, можливість самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, зростання навичок співробітництва, висловлювання власних думок. «Гра — шлях дітей до пізнання світу», — справедливо зазначав Максим Горький. Впроваджую  —  «Переплутані пелюстки», «Вгадай героя за його словами», «Веселий олівець», «Будь уважним», "Ланцюжок запитань".  Такі ігри створюють умови для спілкування, вчать вести дискусію, аргументувати власну точку зору, розвивають критичне мислення.

З великою зацікавленістю учні беруть участь в інсценізації творів або уривків з них. Для цього обираю невеликі, але важливі для сприйняття змісту епізоди. Після інсценізації обов’язково проводжу аналіз побаченого: Які герої були представлені? Як вони себе поводили? Чому ? Це сприяє мотивації саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу набуття нових знань. Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота вчителя-словесника буде за умови дотримання таких правил:

Учитель і учень — партнери, рівні у процесі навчання. Поважайте один одного.

Кожен учень — унікальна обдарована особистість. Відкрий її.

Не марнуй жодної хвилини уроку. Використай їх максимально.

Знання — це скарб. Наповни ними себе.

  Усю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості. Вважаю, якщо ми виховаємо особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.

 Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.

Виховна робота

 Опис досвіду роботи

Моє педагогічне кредо: Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, Вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!

Проблема над якою працюю: “ Формування та виховання дитини як творчої, високоморальної та здорової особистості ”

Основне призначення класного керівника, на мою думку, - це максимальний розвиток кожної дитини, збереження його неповторної особистості, розкриття потенційних талантів.

Сьогодні в нашому суспільстві йде процес переосмислення ідей, теорій, історичних фактів і важливо не упустити молоде покоління в сенсі ціннісних орієнтацій. Морально-правові цінності в житті людини, суспільства залишаються незмінними: Добро, Милосердя, Співчуття, Патріотизм, Взаємодопомога, Совість, Честь, Любов. Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому особисто мені зрозуміла мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. Успішність виховання школярів великою мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати додаткові знання, необхідні для практичної діяльності.

Критеріями педагогічної культури, як на мене, безперечно є визнання особистісних пріоритетів та інтересів дитини; усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної професії, емпатія, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики, уміння рішуче діяти у конфліктних ситуаціях.

Кожна дитина – індивід, особистість, що формується впродовж свого життя різними чинниками. Одним із цих чинників є школа. Однолітки, друзі, вчителі – це той світ, де дитина вчиться бути собою, розвивається, шліфує свої життєво необхідні принципи та поняття.

Добре, коли в цей час поряд з дитиною, яка підіймається по власних сходинках успіху, йде творчий, активний, розумний вчитель.

Я, Дідик Сніжана Петрівна, вчитель української мови та літератури Мар’янопільського НВК із 18 - річним педагогічним стажем та 14-річним стажем класного керівника, є класним керівником 8 класу. Це вже мій третій випуск.

Основне призначення класного керівника, на мою думку, - це максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторної особистості, розкриття потенційних талантів, найкращих моральних якостей , тому проблемна тема, над якою працюю, - це «Формування та виховання дитини як творчої, високоморальної та здорової особистості ».

Актуальність вивчення педагогічної проблеми у вихованні

Сьогодні в нашому суспільстві йде процес переосмислення ідей, теорій, історичних фактів і важливо підтримати молоде покоління в виборі ціннісних орієнтацій. Морально-правові цінності в житті людини, суспільства залишаються незмінними: добро, милосердя, співчуття, патріотизм, взаємодопомога, сумління, честь, любов.

Основна суперечність сучасної системи освіти, на мій погляд, - це протиріччя між швидким темпом накопичення знань в сучасному світі і обмеженими можливостями їх засвоєння особистістю. Це змушує педагогічну теорію перейти до нового освітнього ідеалу - максимальному розвитку здібностей людини. Це головне в інноваційному навчанні, розвиток здібностей на основі освіти і самоосвіти – ціль кожної особистості.

В кінці ХХ століття змінилися засоби виховного впливу: це Інтернет, сучасні комп'ютерні технології, відео - і аудіо продукція, що з одного боку значно розширює діапазон знань людини, а з іншого ускладнює чітке визначення підлітком своєї позиції, своєї точки зору, оцінки подій, що відбуваються в суспільстві, розсіює увагу і осмислення різних фактів і вчинків.

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням  стати повноправним членом європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному житті загальнолюдських та духовних цінностей. Тому мені зрозуміла мета сучасного освітнього процесу: не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а також формувати громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вирішувати особисті проблеми, творити себе і оточуючий світ.

Цілі моєї виховної діяльності:

•  формування національної свідомості, любові до рідної землі;
•  виховання активної життєвої позиції;
•  патріотичне виховання;
•  утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості; забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості;
• формування екологічної культури учнів; забезпечення повноцінного фізичного розвитку;
• робота з батьками; участь у загальношкільних та загальноміських заходах.

У своїй роботі з дітьми поєдную традиційні форми та методи роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, проекти, фестивалі, калейдоскопи, анкети думок, колажі, пошукові ігри, акції та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному, національному та художньо-естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури учнівського колективу - високий.

Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності. Виховною метою позакласних заходів, годин спілкування та інформаційних годин було виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національного виховання була багатоплановою і різнобічною.

Учні класу активно брали участь в шкільних та районних конкурсах, спортивних змаганнях.

Проведені заходи:"День Писемності", "До Дня народження Шевченка", "О, мово рідна, слово рідне". Прийняли участь в тижні „ Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду!".

Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.  Крім того учні є активними учасниками традиційних загальношкільних свят. Учні із задоволенням ведуть пошукову роботу, вивчають місця бойової слави, проводять зустрічі з ветеранами, беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, моральної активності особистості, вихованню таких загальнолюдських цінностей як чуйність, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, доброзичливість, готовність допомогти іншим, обов'язковість, добросовісність, ввічливість, делікатність, тактовність.

Як і кожен класний керівник знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави. У становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Батьківський комі­тет працює разом із класним керівником, бере участь в організації групових та позашкільних заходів, також співпрацюємо з учнівським комітетом та адміністрацією школи. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Під час проведення батьківських зборів знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками.

Форми та методи виховної роботи

Спираючись на методичну, науково-правову базу, у наслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, я означила форми та методи виховної роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у моїй виховній роботі. У цьому мені також дуже допомагає досвід видатних педагогів , таких як:

- Ян Амос Коменський (1592—1670)

Мені особливо близькі погляди Коменського про можливість здійснення позитивних змін у людях. У процесі становлення особистості вирішальним фактором, на думку педагога, є самостійна діяльність, яка може забезпечити розвиток здібностей, розуму, мови, трудових умінь. Цей погляд на людину і її можливості самовдосконалення як виявлення педагогічного оптимізму є актуальним і сьогодні.

- Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1870)

Важливе місце в його дидактичній теорії належить принципам навчання: наочності, свідомості, систематичності, активності і самодіяльності учнів. Ушинський високо цінив проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. Навчання, писав К. Д. Ушинський, повинно здійснюватись так, щоб діти мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею і давав для неї матеріал.

- Антон Семенович Макаренко (1888-1939)

Основна виховна функція належить, на його думку, колективу. Саме колектив веде вихованця по життю, учить його працювати, вчитися, жити, направляє на необхідний шлях. Треба також відзначити роль трудового виховання, якому Макаренко віддавав безумовний пріоритет у справі виховання колективу в цілому і особистості окремо. Немає людини без праці. Кожен зобов'язаний працювати. І кожен повинен уміти робити те, що потрібно колективу.

- Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970)

Сухомлинському вдалося створити ініціативний колектив однодумців, які в своїй педагогічній діяльності прагнули реалізувати ідеї всебічного виховання дітей. В основу всіх педагогічних завдань був покладений принцип гуманізму. В.О. Сухомлинський на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання та виховання школярів, в основу якої покладено розвиток їх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, діяльність психолого-педагогічного семінару тощо). Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини “почуття подиву і радості відкриття”.

Розвиток інформаційної компетентності найбільш повно можна реалізувати, на мою думку, через впровадження інформаційних технологій. Науково-технічний прогрес протягом останніх десятиліть активно втручається в життя світової спільноти, проникаючи все більше і більше в різні сфери людської життєдіяльності: економічну, статистичну, банківську, медичну, юридичну, освітню та інші.

У Концепції модернізації освіти в Кіровоградській області на період до 2015 року поставлено важливе завдання: підготувати підростаюче покоління до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, в якому прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, в безперервному підвищення кваліфікації. І ключову роль у вирішенні цих завдань відіграє володіння сучасною людиною ІКТ.

Володіючи ІКТ, програмами, класний керівник володіє потужним інструментом, який допомагає йому провести цікаву класну годину, позакласний захід, проілюструвати наочним матеріалом будь-який виступ на семінарі, педагогічній нараді, батьківських зборах. В своїй роботі я використовую нові інструменти, які пропонують інформаційно-комунікаційні технології:

•  ресурси Інтернет;
•  електронні освітні ресурси;
•  комп'ютерні програми MicrosoftWord, MicrosoftExcel,MicrosoftAccess і інші

В організації виховної роботи використовую ресурси Інтернет. Це різні діагностики, необхідна інформація і фотоматеріали для розробки і проведення позакласних заходів на різні теми, а іноді і готові розробки заходів. Використовую Інтернет для самоосвіти, розширення кругозору. Володіння електронною поштою допомагає підтримувати спілкування з потрібними користувачами та установами.

Інтернет дає великі можливості для спілкування з учнями та їх батьками: електронна пошта, гостьова книга на сайті школи.

Основні напрямки виховної роботи:

1. Ціннісне ставлення особистості до себе

Виховними досягненнями цього напрямку є:

•  усвідомлення власної індивідуальної неповторності;
•  виховання самоповаги;
•  формування емоційної культури, навичок самоконтролю;
•  стремління до ідеалу.

Для досягнення мети я провела ряд заходів з тем: "Дух немічним не буває", "Що таке щастя?", "Світ моїх захоплень", "Мій ідеал", "Світ інформації".

Я вважаю, що високоморальною та культурною може стати лише людина, яка, в першу чергу, поважає себе, дотримується власної точки зору, особистих переконань та принципів, яка не орієнтується на "загал", а чинить відповідно до своїх життєвих ідеалів.

2. Ціннісне ставлення до праці

З допомогою класного керівника учні роблять перші кроки на шляху до свого професійного самовизначення.

Мета напряму:

 позитивне ставлення до праці;

сформованість таких якостей, як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;

значущість суспільнокорисної праці;

 уявлення про сучасний ринок праці.

Реалізовуються ці завдання за допомогою чергування у класі та у школі, сприяють цьому операції "Волонтери", трудові десанти, години спілкування : "Працюємо разом, радіємо разом", "Основи економії та бережливості", "Підліткова праця: правознавчий аспект", "Світ професій: праця та покликання".

3. Ціннісне ставлення до природи

Виховними досягненнями цього напрямку є:

•  відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
•  ощадливе використання енергоносіїв;
•  формування екологічної культури;
•  навички безпечної поведінки на природі;
•  потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності.

Учні із задоволенням приймали участь у акції "Ліс - наше майбутнє", у туристичних походах та змаганнях . Були проведені також виховні заходи "Збережемо чистоту рідної землі!", "Бережіть ліс - легені планети!". Особливо ефективним був один з етапів проекту "На крилах гідності" - відеоурок "Все про тварин", де вихованці дізналися багато корисного та цікавого.

4. Ціннісне ставлення до культури та мистецтва

При організації роботи у цьому напрямі я намагаюсь сформувати в учнів потребу у спілкуванні з мистецтвом, як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.

При цьому спостерігається розвиток пізнавального інтересу до мистецтва, здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері, формування художньо - естетичних смаків, емоцій, почуттів.Така діяльність стимулюється творчими презентаціями учнів "Фотосвіт", "Я і музика", колективною творчою справою "Наш креативний клас", випуском тематичних стінгазет до шкільних та народних свят, а також конкурсами читців, зокрема іноземною мовою.

5. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Це ставлення проявляється, на мою думку, у сформованості потреби бути історично освіченим, поінформованим, патріотично налаштованим, гідним громадянином своєї країни. Останні події спонукали дещо переосмислити цілі даного напряму виховної роботи і звести їх до найбільш важливих.

Їх результатом у восьмому класі є:

•  розуміння своїх прав, свобод, обов'язків;
•  сформованість громадянської та життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
•  віра у духовні сили народу, його майбутнє;
•  усвідомлення себе патріотом і громадянином України;
•  потреба у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги;
•  розвиток моральних якостей, як невід'ємної складової внутрішнього потенціалу особистості.

(Години спілкування: "Я - патріот", "Україна - єдина країна", "Пам'ятаймо величні ті роки!")

6. Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей

Метою цього напряму виховної роботи є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

•  ціннісне ставлення до оточуючих;
•  культура спілкування і мовленнєвий етикет;
•  повага до батьків, сім'ї, родини;
•  формування навичок співжиття у колективі;
•  готовність нести відповідальність за свої вчинки;
•  неприйняття агресії та насильства.

Для досягнення поставленої мети учні приймають участь в шкільних конкурсах, родинних святах та змаганнях. Проводились заходи: "Сім'я - основа держави", "Батько і мати - два сонця гарячих".

Кожного року відбуваються спільні зустрічі із медичними працівниками із попередження захворювання на СНІД, туберкульоз, грип та з питань статевого виховання.

Велике значення має робота з батьками.Насамперед, це батьківські збори, які проводяться у різних формах: батьківські всеобучі, тематичні консультації і анкетування. Сюди запрошуються вчителі – предметники, обговорюються проблемні ситуації. Регулярно підтримується зв'язок з батьками у телефонному режимі. Теми зборів актуальні, хвилюють батьків, тому збори проходять жваво і завжди з користю. Про недоліки дитиниповідомляється лише в індивідуальній бесіді, починаючи з позитивних моментів у навчанні дитини, поступово переходячи до того, на щобатькам слід звернути особливу увагу. Сполучною ланкою між школою і батьками є батьківський актив, який допомагає в організації дозвілля дітей, в ремонті класної кімнати, бере участь у всіх організаційних питаннях.

В роботі з батьками використовую як традиційні так і нетрадиційні форми. Традиційні

Нетрадиційні

•  Батьківські тренінги
•  Дискусії
•  Психологічні розминки
•  Круглі столи
• Усні журнали
•  Практикуми
•  Батьківські вечори
•  Батьківські читання

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важливе й відповідальне завдання вчителя. Для вирішення даного завдання я виділила для себе наступні напрями:

•  вивчення родин учнів;
•  педагогічна освіта батьків;
•  забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;
•  педагогічне управління діяльністю батьківського комітету класу;
•  індивідуальна робота з батьками;
•  інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й завданнями виховної роботи, традиціями школи та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у класному колективі, принципами взаємодії вчителя й батьків.  Пропоную батькам заповнити анкети, відповіді яких допомагають мені краще організувати заняття, аналізувати, дати потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї.

Висновок

Результатом роботи є:

•  усвідомлення учнями своєї значущості;
•  розвиток системного мислення, вміння ставити і вирішувати проблеми;
•  вміння добувати інформацію і працювати з нею;
•  вміння будувати стосунки з учасниками спілкування, працювати в групі;
•  вміння реалізувати себе в різних видах діяльності і досягати конкретних цілей.

Висновок

Таким чином, виховна система класу охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочну діяльність дітей, різноманітну діяльність і спілкування за межами школи, вплив соціально-природного, предметно-естетичного середовища. І основна роль у цьому належить класному керівникові.

Духовну моральну особистість не можна виховати без вчителя-наставника, тобто без людини, яка є поводирем для дітей та молоді у світі духовності. І головним завданням класного керівника вважаю виховання громадянина України, патріота своєї держави, який зможе успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

«У кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світити», - говорив Сократ. Тож буду намагатися створити максимально сприятливі умови для того, щоб кожен учень мого класу міг максимально розкрити свої здібності і таланти