середа, 2 серпня 2017 р.

  Літературні диктанти
       за оповіданням "Дорогою ціною"
Асоціативний диктант
Михайло Коцюбинський. Життя та творчість
1.  м. Вінниця;
2.  м. Бар;
3.  "Кобзар" Т. Шевченка;
4.  Шаргородське духовне училище;
5.  с. Лопатинці;
6.  м. Львів;
7.  Бессарабія. Крим;
8.  м. Чернігів;
9.  Німеччина. Італія;
10. товариство "Просвіта";
11. о.Капрі Італія;
12. Болдинська гора.




субота, 20 грудня 2014 р.

Тема уроку:  Картини природи в повісті „Тарас                                                          Бульба”.

Мета уроку:  розкрити роль пейзажу в повісті, взаємозв’язок природи та людини, показати виразність гоголівських описів природи,  співзвучність  із подіями повісті та думками героїв; розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення; виховувати почуття прекрасного.
Обладнання: художній текст, малюнки.
Тип уроку: формування вмінь та навичок
                                      Степ що далі, то ставав  прекрасніший.
                                      Дідько б вас забрав, степи, які ви хороші!
                                                                                     М.Гоголь


Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ.  Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Продовжуємо роботу над повістю М.Гоголя „Тарас Бульба”. На уроці ми повинні прослідкувати, як автор створює образ степу, які художні засоби виразності використовує для цього, визначити, яку роль відіграє пейзаж у творі.
Перед вами опорні слова:
Пейзаж  Епітет  Метафора  Гіпербола  Порівняння Уособлення
Давайте пригадаємо, що означає слово  пейзаж.
Пейзаж – від франц. країна, місцевість, картина природи в художньому творі
- Які його функції у  художньому творі ?
У художньому творі під пером майстра слова пейзаж оживає, переливається фарбами та звуками, вражає читачів своєю незвичайною красою. На уроці ми з вами в цьому впевнимося.
ІІІ. Робота з текстом.
- Які асоціації викликликає степ ? (Простір, воля, неосяжність, пустеля, дика природа )
-Прочитайте опис степу.
- Що вражає читача в описі степу ?(Зображення його безкінечності й неозорості, величності)
- Які образи допомогають нам побачити безмежність степу ? (образи хвилі, моря, океану.)
- Чому автор зображує степ саме таким ? (У ньому кожна людина почувається вільною. А це необхідно для того , щоб підкреслити : саме такими були козаки.)
- Які кольори використовує автор для зображення степу вдень?(Автор використовує яскраві, насичені кольори. Серед них зелений, голубий, ліловий, жовтий, сріблястий)
- Який степ зображений увечері? (Кольори стали темнішими. Переважають блакитно- темні, рожево - золоті відтінки)
- Яким зображено небо ? (На них просто дивилися нічні зорі ...)
- Назвіть основний фон степу .
- Як ви розумієте слово "бризнули" ?
- Якого кольору ці краплинки ?
- А чи зображує автор на фоні цих кольорів живі образи ?
- Які слова змушують нас не тільки бачити степ, а й чути його звуки, відчувати запахи ?
IV.Робота в парах. Порівняти опис степу вдень і вночі.
1 пара. Знайти зорові образи нічного степу.
2 пара Знайти слухові образи нічного степу.
3. Знайти засоби виразності при описі нічного степу.
V. Перевірка групової роботи.
1група. При опису степу вдень Гоголь спочатку дає своє ставлення до нього, а потім описує красу і розкриває, у чому ж ця краса проявляється. При опису степу вночі автор теж спочатку виражає своє ставлення до степу:"Увечері весь степ зовсім змінявся." Потім описує  зміни, які відбулися в степу. Якщо вдень фарби були яскравими , то ввечері стали темними:"Весь барвистий простір його охоплювався останнім яскравим відблиском сонця і поволі темнів..."  Степ ставав темно-зеленим, небо блакитнувато - темним, із нір вилазили рябі ховрахи. Але на темному фоні ми бачимо і світлі кольори:"зрідка біліли клаптями легкі й прозорі хмарки". Отже, яскраві фарби дня змінилися на темні вечірні.
2 група. Про звуки нічного степу автор говорить:"Вся музика, що звучала вдень, стихала й замінялася іншою". Далі ми чуємо ту музику, яка звучить в степу: рябі ховрахи висвистують на весь степ, сюрчання коників чулося дужче, крик лебедя відгукувався в повітрі, "незчисленний світ комах, яких було повно в траві ,весь  їх тріск, свист, стрекотіння, все це звучно лунало серед ночі..." Гоголь порівнює крик лебедя з сріблом, мабуть, що нагадує нам мелодійний дзвін срібного дзвіночка.
- Які образи переважають вночі , а які вдень ?
3 Змальовуючи степ вночі, Гоголь використовує більшу кількість засобів виразності.
Епітети: небо блакитнувато -темне, степ темно-зелений, легкі й прозорі хмарки, вітерець найсвіжіший, чарівний, світло срібно-рожеве.
Метафори : біліли клаптями хмарки; смуги з рожевого золота; блискучі іскри світляних черв’яків.
Уособленння :вітерець торкався щік; дивилися нічні зорі.
Порівняння: крик лебедя, що сріблом відгукувався в повітрі; вітерець, як морські хвилі; ключ лебедів, ніби червоні хустки летіли по темному небу.
Гіперболи: незчисленний світ комах; наче велетенським пензлем наляпані широкі смуги.
Зверніть увагу на епіграф до уроку. Що виражають ці слова?
- Чому автор говорить :"Дідько б вас забрав, степи, які ви хороші?"
VI. Виразно прочитайте останній абзац твору.
- Який настрій відчувається в цьому уривку? (спокійний, величний).
- Яким зображений Дністер? (Великою й сильною рікою).
- Яке значення опису цієї ріки в творі ? (Дністер стає рікою пам’яті про  свого отамана)
- В описі Дністра згадується маленька пташка гоголь . Чи випадково вона з’являється на сторінках повісті ? (Є версія , що прізвище письменника походить від назви цієї пташки. Автор саме так підкреслює свою спорідненість з рідною землею, її славним героїчним минулим).
VII. Висновок .
- Яка роль пейзажу в повісті "Тарас Бульба"?(Природа є не лише фоном для подій, вона стає живим учасником усього , що відбувається, допомогає глибше розкрити внутрішній світ героїв ).
- Яке значення мають пейзажні замальовки у розвитку сюжету повісті ?(Вони підкреслюють любов автора до своєї вітчизни, розкривають її красу. Разом з тим, змалювання широких і вільних степів, могутніх рік підкреслюють ідейний зміст повісті: зображення широти козацької натури, її прагнення до волі.)
Отже...
VIII. Оцінювання .
IX.Домашнє завдання. Підготувати цитати до образів Андрія та Остапа.